Сприйнята соціальна підтримка учасників груп самодопомоги, які мають проблеми психічного здоров’я: взаємозв’язок із соціально-статусними характеристиками

Автор(и)

  • Natalia Bondarenko Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.3-12

Ключові слова:

соціальна підтримка, психологічна підтримка, особи з проблемами психічного здоров’я, групи самодопомоги, копінг-стратегії.

Анотація

У статті розглянуто окремий аспект феномену соціальної підтримки осіб із проблемами психічного здоров’я в рамках груп самодопомоги, а саме сприйнята підтримка та її зв’язок із соціально-статусними характеристиками учасників груп самодопомоги. Підґрунтям такого розгляду є як теоретичні засади розробленої проблематики, так і результати проведеного емпіричного дослідження. Актуальність вивчення проблеми соціальної підтримки осіб із проблемами психічного здоров’я зумовлена необхідністю більш широкого формату вирішення цього питання, ніж лише в рамках психіатрії. Вивчення феномену соціальної підтримки в неблагополучних життєвих подіях (госпіталізація, життя з психічним розладом, безробіття, старість) підтверджує її позитивний вплив на фізичне та психічне здоров’я. Респондентами в дослідженні стали учасники груп самодопомоги, перша з яких працює в лікарні, друга – в умовах громади. Порівняння потреб у підтримці осіб із розладом та осіб без досвіду психічного розладу стало можливим у дослідженні завдяки контрольній групі, яка складалася з осіб без досвіду психічного розладу. Основним інструментарієм дослідження була анкета, розроблена для виявлення відмінностей у сприйнятті соціальної підтримки учасниками двох груп самодопомоги та респондентами контрольної групи. У процесі дослідження було виявлено вплив соціально-статусних характеристик респондентів (вік, сімейний статус, рівень освіти, кількість співмешканців на одній території) на сприйняту ними соціальну підтримку. Було встановлено універсальність потреби в соціальній підтримці для всіх людей незалежно від їхнього соціально-психологічного статусу та стану психічного здоров’я за наявності суттєвих відмінностей у прояві всіх функцій соціальної підтримки в учасників обох груп самодопомоги від контрольної.

Біографія автора

Natalia Bondarenko, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

кандидат психологічних наук, старший викладач НаУКМА

Посилання

  1. Bevz, H. (2005). Hrupy zustrichey yak forma pidtrymky simey zamishchuvalnoyi opiky [Group meetings as a form of support for families of replace custody]. In Naukovi studiyi iz sotsialnoyi ta politychnoyi psykholohiyi [Scientitc Studies of the Social and Political Psychology] (pp. 178–189). Kyiv: Milenium [in Ukrainian].
  2. Lazorenko, B. & Pylypenko, O. (2005). Hrupy vzayemodopomohy: sotsializatsiya cherez rozvytok tvorchoho potentsialu [Mutual Group: socialization through the development of creative potential]. Kyiv: Kalyta [in Ukrainian].
  3. Revnivceva, O. V. (2008). Socialne vyklyuchennya: problemy vyznachennya ta doslidzhennya. Demohratya i Socialna Ekonomika, 1, 101–102. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8940/08-Revnizeva.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].
  4. Cobb, S. (1979). Social support and health through the life course. In Aging From Birth to Death: Interdisciplinary Perspectives (pp. 93–106). Boulder, Colo: Westview Press.
  5. Cohen, S., & Wills, T. (1985). Stress, social support, and the buffering hypothesis. Psychological Bulletin, 98(2), 310–357. Retrieved from http://www.psy.cmu.edu/~scohen/Cohen%20&%20Wills%201985%20Psy%20Bull.pdf DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.98.2.310
  6. Colin, M. (2005). Gorman Social Support: How Friends and Family Can Save Your Life / SAPA Project Tests. Rochester, NY: Rochester Institute of Technology. Retrieved from http://www.personalityresearch.org/papers/clark.html
  7. Turner-Cobb, J., et al. (2002). Coping, social support, and attachment style as psychosocial correlates of adjustment in men and women with HIV/AIDS / J. Turner-Cobb, C. Gore-Felton, F. Marouf et al. Journal of Behavioral Medicine, 25, 337–353. DOI: https://doi.org/10.1023/a:1015814431481
  8. Corey, M. (2005). Relations between Social Support and Physical Health / SAPA Project Tests. Rochester, NY: Rochester Institute of Technology. Retrieved from http://www.personalityresearch.org/papers/clark.html
  9. Lakey, B. & Cohen, S. (2000). Social Support Theory and Measurement. NY: Oxford University Press.
  10. Lakey, B. & Orehek, E. (2011). Relational Regulation Theory: A new approach to explain the link between perceived support and mental health. Psychological Review, 118, 482–495. DOI: https://doi.org/10.1037/a0023477
  11. Glossary psychological terms. Retrieved from https://www.boundless.com/psychology/textbooks/boundless-psychology-textbook/stress-and-health-psychology-17/coping-with-and-managing-stress-89/the-value-of-social-support-in-managing-stress-339-12874/
  12. Gottlieb, B., & Bergen, A. (2010). Social support concepts and measures. Journal of Psychosomatic Research, 69, 511–520. Retrieved from http://www.academia.edu/6604251/Social_support_concepts_and_measures. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2009.10.001
  13. McDowell, T., & Serovich, J. (2007). The effect of perceived and actual social support on the mental health of HIV-positive persons. AIDS Care, 19(10), 1223–1229. DOI: https://doi.org/10.1080/09540120701402830
  14. Sarason, B., Sarason, I., & Pierce, G. (1990). Social support: The sense of acceptance and the role of relationships. In Social support: An interactional view (pp. 97–128). New York: Wiley. DOI: https://doi.org/10.1177/0265407590074006
  15. Uchino, B. (2009). Understanding the links between social support and physical health: A life-span perspective with emphasis on the separability of perceived and received support. Perspectives on Psychological Science, 4, 236–255. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1745-6924.2009.01122.x

##submission.downloads##

Як цитувати

Bondarenko, N. (2020). Сприйнята соціальна підтримка учасників груп самодопомоги, які мають проблеми психічного здоров’я: взаємозв’язок із соціально-статусними характеристиками. Психологія та психосоціальні інтервенції, 2, 3–12. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2019.2.3-12

Номер

Том 2 (2019): Психологія та психосоціальні інтервенції

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Natalia Bondarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.

b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.

c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).