Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу

Автор(и)

  • Vira Chernobrovkina доктор психологічних наук, доцент НаУКМА, Україна
  • Volodymyr Chernobrovkin доктор психологічних наук, професор НаУКМА, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2348.2020.3.59-66

Ключові слова:

резилієнс, захисні фактори, ресурси, теорія систем, соціоекологічний підхід, екосистема, фактори середовища, дискурс

Анотація

У статті здійснено огляд історії вивчення і сучасних підходів до феномену резилієнс, представлених у публікаціях. Особливу увагу приділено визначенню резилієнс різними дослідниками та аналізу дискусійних питань у розумінні цього феномену та його визначення. Більш докладно подано аналіз поглядів авторів, які тлумачать резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і розглядають її як дискурс-залежне явище, що відкриває можливості для досліджень цього феномену в контексті різних культур і різних ризиків.

Посилання

  1. Korobka, L. M. (2015). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia spilnoty do umov i naslidkiv voiennoho konfliktu: teoretychni zasady doslidzhennia. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky [Actual Problems of Sociology, Psychology, Pedagogy], 4, 76–82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2015_4_15 [in Ukrainian].
  2. Bohdanov, S., Hirnyk, A., Zaleska, O., Ivaniuk, I., Soloviova, V., Chernobrovkina, V., & Chernobrovkin, V. (2017). Pidhotovka vchyteliv do rozvytku zhyttiestiikosti/stresostiikosti u ditei v osvitnikh navchalnykh zakladakh (V. Chernobrovkin, V. Panok, Eds.). Kyiv: Universytetske vydavnytstvo PULSARY. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11848 [in Ukrainian].
  3. Shkliarska, O. (2014). Psykholohichna pruzhnist – zaporuka vyzhyvannia pid chas viiny. racurs.ua. https://racurs.ua/ua/687-vijna-syndrom.html [in Ukrainian].
  4. Achenbach, T. M. (2008). Multicultural perspectives on developmental psychopathology. In J. J. Hudziak (Ed.), Developmental psychopathology and wellness: Genetic and environmental influences (pp. 23–48). Washington, DC: American Psychiatric Publishing.
  5. Betancourt, T. S., Meyers-Ohki, S. E., Charrow, A. P., & Tol, W. A. (2013). Interventions for Children Affected by War: An Ecological Perspective on Psychosocial Support and Mental Health Care. Harv Rev Psychiatry, 21(2), 70–91. https://doi.org/10.1097/HRP.0b013e318283bf8f
  6. Block, J. H., & Block, J. (1980). The role of ego-control and ego resiliency in the organization of behavior. In W. A. Collins (Ed.), Minnesota Symposium on Child Psychology (pp. 39–101). Vol. 13. Erlbaum; Hillsdale.
  7. Bonanno, G. A., Galea, S., Bucciareli, A. & Vlahov, D. (2007). What predicts psychological resilience after disaster? The role of demographics, resources, and life stress. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 75(5), 671–682. https://doi.org/10.1037/0022-006X.75.5.671
  8. Bottrell, D. (2009). Understanding “marginal” perspectives: Towards a social theory of resilience. Qualitative Social Work, 8, 321–340. https://doi.org/10.1177/1473325009337840
  9. Bronfenbrenner, U. (1979). Ecology of human development. Cambridge MA: Harvard University Press.
  10. Fraser, M. W. (1997). Risk and resilience in childhood: An ecological perspective. Washington, DC: National Association of Social Workers Press.
  11. Garmezy, N. (1990). A closing note: Reflections on the future. In J. Rolf, A. Masten, D. Cicchetti, K. Nuechterlein, S. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (pp. 527–534). New York: Cambridge University Press.
  12. Garmezy, N. (1991). Resilience in children’s adaptation to negative life events and stressed environments. Pediatr Ann, 20, 459–460, 463–466.
  13. Greeff, A., & Dutoit, C. (2009). Resilience in remarried families. The American Journal of Family Therapy, 37, 114–126.
  14. Hoijtink, L. M., te Brake, J. H. M., & Dückers, M. L. A. (2011). Resilience Monitor. Development of a measuring tool for psychosocial resilience. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.4483.4004
  15. Luthar, S, & Zigler, E. (1991). Vulnerability and competence: a review of research on resilience in childhood. Am J Orthopsychiatry, 61(1), 6–22. https://doi.org/10.1037/h0079218
  16. Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71, 543–562. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00164
  17. Masten, A., Best, K., & Garmezy, N. (1990). Resilience and development: Contributions from the study of children who overcome adversity. Development and Psychopathology, 2, 425–444. https://doi.org/10.1017/S0954579400005812
  18. Masten, A. S. (1994). Resilience in individual development: Successful adaptation despite risk and adversity. In M. C. Wang, E. W. Gordon (Eds.). Educational resilience in inner-city America: Challenges and prospects (pp. 3–25). Hillsdale, NJ: Erlbaum.
  19. Masten, A. S., Hubbard, J. J., Gest, S. D., Tellegen, A., Garmezy, N., et al. (1999). Competence in the context of adversity: Pathways to resilienceand maladaptation from childhood to late adolescence. Dev Psychopathol, 11, 143–169. https://doi.org/10.1017/s0954579499001996
  20. Masten, A. S. (2014). Ordinary magic: Resilience in development. New York, NY: Guilford.
  21. Masten, A. S. (2008). Resilience Theory and Research on Children and Families: Past, Present, and Promise. Journal of Family Theory & Review, 10(1), 12–31. https://doi.org/10.1111/jftr.12255
  22. Mcadam-Crisp, J. L. (2006). Factors That Can Enhance and Limit Resilience for Children of War. Childhood: A Global Journal of Child Research, 13(4), 459–477.
  23. Parke, R., Coltrane, S., Duffy, S., Buriel, R., Dennis, J., Powers, J., ... Widaman, K. (2004). Economic Stress, Parenting, and Child Adjustment in Mexican American and European American Families. Child Development, 75(6), 1632–1656. http://www.jstor.org/stable/3696667
  24. Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A. S. Masten, D. Cicchetti, K. H. Nuechterlein,
  25. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (pp. 181–214). New York: Cambridge.
  26. Scoloveno, R. (2016). A Concept Analysis of the Phenomenon of Resilience. J Nurs Care, 5, 353. https://doi.org/10.4172/2167-1168.1000353
  27. Silk, J. S., Vanderbilt-Adriance, E., Shaw, D. S., Forbes, E. E., Whalen, D. J., et al. (2007). Resilience among children and adolescents at risk for depression: Mediation and moderation across social and neurobiological contexts. Dev Psychopathol, 19, 841–865. https://doi.org/10.1017/S0954579407000417
  28. Ungar, M. (2008). Resilience across cultures. British Journal of Social Work, 38(2), 218–235. https://doi.org/10.1093/bjsw/bc1343
  29. Ungar, M., & Liebenberg, L. (2011). Assessing Resilience Across Cultures Using Mixed Methods: Construction of the Child and Youth Resilience Measure. Journal of Mixed Methods Research, 5(2), 126–149. https://doi.org/10.1177/1558689811400607
  30. Ungar, M. (2013). Resilience, Trauma, Context, and Culture. Trauma, Violence, & Abuse, 14(3), 255–266. https://doi.org/10.1177/1524838013487805 tva.sagepub.com
  31. Werner, E. (2004). Journeys from childhood to midlife: risk, resilience and recovery. Pediatrics, 114(2), 492. https://doi.org/10.1542/peds.114.2.492

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-19

Як цитувати

Chernobrovkina, V., & Chernobrovkin, V. (2021). Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу. Психологія та психосоціальні інтервенції, 3, 59–66. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2020.3.59-66