Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2348.2020.3.59-66Ключові слова:
резилієнс, захисні фактори, ресурси, теорія систем, соціоекологічний підхід, екосистема, фактори середовища, дискурсАнотація
У статті здійснено огляд історії вивчення і сучасних підходів до феномену резилієнс, представлених у публікаціях. Особливу увагу приділено визначенню резилієнс різними дослідниками та аналізу дискусійних питань у розумінні цього феномену та його визначення. Більш докладно подано аналіз поглядів авторів, які тлумачать резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і розглядають її як дискурс-залежне явище, що відкриває можливості для досліджень цього феномену в контексті різних культур і різних ризиків.
Посилання
Korobka, L. M. (2015). Sotsialno-psykholohichna adaptatsiia spilnoty do umov i naslidkiv voiennoho konfliktu: teoretychni zasady doslidzhennia. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky [Actual Problems of Sociology, Psychology, Pedagogy], 4, 76–82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2015_4_15 [in Ukrainian].
Bohdanov, S., Hirnyk, A., Zaleska, O., Ivaniuk, I., Soloviova, V., Chernobrovkina, V., & Chernobrovkin, V. (2017). Pidhotovka vchyteliv do rozvytku zhyttiestiikosti/stresostiikosti u ditei v osvitnikh navchalnykh zakladakh (V. Chernobrovkin, V. Panok, Eds.). Kyiv: Universytetske vydavnytstvo PULSARY. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11848 [in Ukrainian].
Shkliarska, O. (2014). Psykholohichna pruzhnist – zaporuka vyzhyvannia pid chas viiny. racurs.ua. https://racurs.ua/ua/687-vijna-syndrom.html [in Ukrainian].
Achenbach, T. M. (2008). Multicultural perspectives on developmental psychopathology. In J. J. Hudziak (Ed.), Developmental psychopathology and wellness: Genetic and environmental influences (pp. 23–48). Washington, DC: American Psychiatric Publishing.
Betancourt, T. S., Meyers-Ohki, S. E., Charrow, A. P., & Tol, W. A. (2013). Interventions for Children Affected by War: An Ecological Perspective on Psychosocial Support and Mental Health Care. Harv Rev Psychiatry, 21(2), 70–91. https://doi.org/10.1097/HRP.0b013e318283bf8f
Block, J. H., & Block, J. (1980). The role of ego-control and ego resiliency in the organization of behavior. In W. A. Collins (Ed.), Minnesota Symposium on Child Psychology (pp. 39–101). Vol. 13. Erlbaum; Hillsdale.
Bonanno, G. A., Galea, S., Bucciareli, A. & Vlahov, D. (2007). What predicts psychological resilience after disaster? The role of demographics, resources, and life stress. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 75(5), 671–682. https://doi.org/10.1037/0022-006X.75.5.671
Bottrell, D. (2009). Understanding “marginal” perspectives: Towards a social theory of resilience. Qualitative Social Work, 8, 321–340. https://doi.org/10.1177/1473325009337840
Bronfenbrenner, U. (1979). Ecology of human development. Cambridge MA: Harvard University Press.
Fraser, M. W. (1997). Risk and resilience in childhood: An ecological perspective. Washington, DC: National Association of Social Workers Press.
Garmezy, N. (1990). A closing note: Reflections on the future. In J. Rolf, A. Masten, D. Cicchetti, K. Nuechterlein, S. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (pp. 527–534). New York: Cambridge University Press.
Garmezy, N. (1991). Resilience in children’s adaptation to negative life events and stressed environments. Pediatr Ann, 20, 459–460, 463–466.
Greeff, A., & Dutoit, C. (2009). Resilience in remarried families. The American Journal of Family Therapy, 37, 114–126.
Hoijtink, L. M., te Brake, J. H. M., & Dückers, M. L. A. (2011). Resilience Monitor. Development of a measuring tool for psychosocial resilience. https://doi.org/10.13140/RG.2.1.4483.4004
Luthar, S, & Zigler, E. (1991). Vulnerability and competence: a review of research on resilience in childhood. Am J Orthopsychiatry, 61(1), 6–22. https://doi.org/10.1037/h0079218
Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71, 543–562. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00164
Masten, A., Best, K., & Garmezy, N. (1990). Resilience and development: Contributions from the study of children who overcome adversity. Development and Psychopathology, 2, 425–444. https://doi.org/10.1017/S0954579400005812
Masten, A. S. (1994). Resilience in individual development: Successful adaptation despite risk and adversity. In M. C. Wang, E. W. Gordon (Eds.). Educational resilience in inner-city America: Challenges and prospects (pp. 3–25). Hillsdale, NJ: Erlbaum.
Masten, A. S., Hubbard, J. J., Gest, S. D., Tellegen, A., Garmezy, N., et al. (1999). Competence in the context of adversity: Pathways to resilienceand maladaptation from childhood to late adolescence. Dev Psychopathol, 11, 143–169. https://doi.org/10.1017/s0954579499001996
Masten, A. S. (2014). Ordinary magic: Resilience in development. New York, NY: Guilford.
Masten, A. S. (2008). Resilience Theory and Research on Children and Families: Past, Present, and Promise. Journal of Family Theory & Review, 10(1), 12–31. https://doi.org/10.1111/jftr.12255
Mcadam-Crisp, J. L. (2006). Factors That Can Enhance and Limit Resilience for Children of War. Childhood: A Global Journal of Child Research, 13(4), 459–477.
Parke, R., Coltrane, S., Duffy, S., Buriel, R., Dennis, J., Powers, J., ... Widaman, K. (2004). Economic Stress, Parenting, and Child Adjustment in Mexican American and European American Families. Child Development, 75(6), 1632–1656. http://www.jstor.org/stable/3696667
Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A. S. Masten, D. Cicchetti, K. H. Nuechterlein,
Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (pp. 181–214). New York: Cambridge.
Scoloveno, R. (2016). A Concept Analysis of the Phenomenon of Resilience. J Nurs Care, 5, 353. https://doi.org/10.4172/2167-1168.1000353
Silk, J. S., Vanderbilt-Adriance, E., Shaw, D. S., Forbes, E. E., Whalen, D. J., et al. (2007). Resilience among children and adolescents at risk for depression: Mediation and moderation across social and neurobiological contexts. Dev Psychopathol, 19, 841–865. https://doi.org/10.1017/S0954579407000417
Ungar, M. (2008). Resilience across cultures. British Journal of Social Work, 38(2), 218–235. https://doi.org/10.1093/bjsw/bc1343
Ungar, M., & Liebenberg, L. (2011). Assessing Resilience Across Cultures Using Mixed Methods: Construction of the Child and Youth Resilience Measure. Journal of Mixed Methods Research, 5(2), 126–149. https://doi.org/10.1177/1558689811400607
Ungar, M. (2013). Resilience, Trauma, Context, and Culture. Trauma, Violence, & Abuse, 14(3), 255–266. https://doi.org/10.1177/1524838013487805 tva.sagepub.com
Werner, E. (2004). Journeys from childhood to midlife: risk, resilience and recovery. Pediatrics, 114(2), 492. https://doi.org/10.1542/peds.114.2.492
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Chernobrovkina Vira, Chernobrovkin Volodymyr
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.
b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.
c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
