Особливості професійного самовизначення сучасних студентів
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2348.2020.3.3-10Ключові слова:
самовизначення, професійне самовизначення, професійна ідентичністьАнотація
У статті розглянуто проблему професійного самовизначення студентів на етапі навчання у ЗВО, виділено основні підходи до вивчення цього процесу, описано особливості його мети, компонентів, етапів та розкрито зв’язок із професійною ідентичністю. Також проаналізовано досвід професійного самовизначення студентів іноземних вишів і виділено ключові тенденції та практики, які можна використати у вітчизняних ЗВО.
Посилання
- Aksenova, N. M. (2005). Lichnostnye kharakteristiki ego-identichnosti kak faktor professionalnogo samoopredeleniia studentov v vuze [Dissertation of the candidate of psychological sciences]. Kemerovo [in Russian].
- Bodnar, A., & Makarenko, N. (2006). Professional determination features of a personality at the high education stage. Naukovi zapysky. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota, 59, 49–55. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7034/Bodnar_Osoblyvosti_profesiinoho_samovyznachennia.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
- Ivanova, N. L., & Koneva, E. V. (2003). Sotcialnaia identichnost i professionalnyi opyt lichnosti. Iaroslavl [in Russian].
- Koval, K. (2015). Development of “soft skills” for students is one of important factors of employment. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, 2, 162–167. https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/827/826 [in Ukrainian].
- Kon, I. (1984). V poiskakh sebia: lichnost i ee samosoznanie [In search of oneself. Personality and his/her identity]. Moscow: Politizdat [in Russian].
- Maslow, A. (2008). Motivation and Personality. Saint Petersburg: Piter [in Russian].
- Mishchenko, T. V. (2005). Stanovlenie professionalnoi identichnosti u studentov pedagogicheskogo vuza [Extended abstract of dissertation of the candidate of psychological sciences]. Iaroslavl [in Russian].
- Povarenkov, Iu. P. (2002). Psikhologicheskoe soderzhanie professionalnogo stanovleniia cheloveka. Moscow: URAO [in Russian].
- Solovev, S. V., & Tcvetkova, N. A. (2011). Osobennosti professionalnogo samoopredeleniia studentov razlichnykh spetcialnostei. Sovremennye gumanitarnye issledovaniia, 2(2), 119–121 [in Russian].
- The Point. (2018). Chy pratsiuiut ukraintsi za spetsialnistiu. https://thepoint.rabota.ua/rabotayut-ly-ukrayntsy-pospetsyalnosty-rezultaty-oprosa/ [in Ukrainian].
- Shatilova, O. (2019). Western theories of career development. Theory and Practice of Modern Psychology, 4, 151–158. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.4-2.28 [in Ukrainian].
- Shneider, L. (2001). Professionalnaia identichnost i pamiat: opyt geneticheskoi rekonstruktcii. Mir psikhologii, 1, 64–78 [in Russian].
- World Economic Forum. (2015). Reports. https://www.weforum.org/reports
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Bodnar Alla, Rybalochka Kateryna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.
b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.
c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).