Особливості психосоціальної інтервенції у процесі формування професійної етики фахівців із зв’язків з громадськістю

Автор(и)

  • Mary Golubeva Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Irina Ryabets Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2348.2018.46-49

Ключові слова:

психосоціальна інтервенція, професійна етика PR-діяльності, професійна суб’єктність, три площини етики PR-діяльності, три рівні психосоціальної інтервенції в PR, фахівці зі зв’язків з громадськістю, зв’язки з громадськістю

Анотація

Статтю присвячено питанню взаємозв’язку психосоціальної інтервенції у процесі формування професійної етики фахівців зі зв’язків з громадськістю. Відповідно до трьох пов’язаних між собою етичних площин (суспільної, корпоративної, особистісної) професійної етики PR-діяльності автори виокремили три рівні психосоціальної інтервенції – суспільний, корпоративний і особистісний. У статті зазначено, що впровадження психосоціальної інтервенції на кожному з цих рівнів дає можливість формування та розвитку професійних компетентностей фахівця зі зв’язків з громадськістю задля дотримання професійної етики фахівців із PR у їхній професійній діяльності.

Посилання

  1. Profesiina etyka PR-diialnosti: Sutnist poniattia, pryntsypy. (2014). Derzhava Ta Rehiony, 4(20), sotsialni komunikatsii, 130-135.
  2. Ivanova, N. A., & Petrova, K. G. (2017). Epistemologicheskiye interventsii: Sushchnost i raznoobraziye form (sluchay ekonomiki). In Sovremennyye tekhnologii v mirovom nauchnom prostranstve: Sbornik statey Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsi (pp. 174-176). Ufa: AETERNA.
  3. Kvit, S. (2008). Masovi komunikatsii : Pidruch. dlia stud. vyshch. navch. zakl. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia.
  4. Kleyberg, Y. (2006). Deviantnoye povedeniye v voprosakh i otvetakh. Moscow: Moskovskiy psikhologo-sotsialnyy institut.
  5. Korolko, V. H., & Nekrasova, O. V. (2009). Zviazky z hromadskistiu : Naukovi osnovy, metodyka, praktyka. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia.
  6. Masych, V. V. (2017). Kontseptualna osnova naukovo-metodychnoi systemy formuvannia produktyvno-tvorchoi kompetentnosti maibutnikh inzheneriv-pedahohiv. Pedahohika Ta Psykholohiia, (58), 108-116. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2017_58_14
  7. Petrovskyi, V. A. (1996). Lichnost v psikhologii: Paradigma subyektnosti. Rostov-na-Donu: Feniks.
  8. Riabets, I. V. (2015). Vzaiemozviazok subiektnosti iz etychnymy zasadamy u profesiinii diialnosti maibutnikh fakhivtsiv iz zviazkiv z hromadskistiu. «The Unity of Science»: International Scientific Periodical Journal, 52-55.

##submission.downloads##

Як цитувати

Golubeva, M., & Ryabets, I. (2018). Особливості психосоціальної інтервенції у процесі формування професійної етики фахівців із зв’язків з громадськістю. Психологія та психосоціальні інтервенції, 1, 46–49. https://doi.org/10.18523/2617-2348.2018.46-49

Номер

Том 1 (2018): Психологія та психосоціальні інтервенції

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Mary Golubeva, Irina Ryabets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.

b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.

c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).