Психологія та психосоціальні інтервенції

Особливості професійного самовизначення сучасних студентів

Alla Bodnar — 2021-03-19

У статті розглянуто проблему професійного самовизначення студентів на етапі навчання у ЗВО, виділено основні підходи до вивчення цього процесу, описано особливості його мети, компонентів, етапів та розкрито зв’язок із професійною ідентичністю. Також проаналізовано досвід професійного самовизначення студентів іноземних вишів і виділено ключові тенденції та практики, які можна використати у вітчизняних ЗВО.

Проблеми формування психологічної та управлінської компетентності мережевих лідерів у MLM

Oksana Bryk — 2021-03-19

Статтю присвячено оглядовому теоретичному дослідженню проблем формування психологічної компетентності мережевих лідерів щодо управлінської взаємодії, вдосконалення управлінського процесу в сучасних українських мережевих маркетингових компаніях (MLM) з метою досягнення максимальної ефективності управлінської діяльності в мережах за умов ринкового механізму господарювання.

Деформації образу світу молоді в процесі соціалізації

Igor Bushai — 2021-03-19

У статті описано структурні деформації образу світу сучасних старшокласників, як-от порушення когнітивних знань про світ, емоційних переживань, сприйняття реального та ідеального світу. Деформації образу світу є психологічною основою формування відхилень поведінки і соціалізації сучасних школярів.

Почуття провини у звинувачувальному контексті оцінки міжетнічних відносин

Vadym Vasiutynskyi — 2021-03-19

Почуття провини, інтернальність у сфері невдач, психологічне тяжіння до бідности та вербальну агресію розглянуто в контексті оцінювання відносин українців із сусідніми народами. Опитано 1356 студентів із різних вишів та регіонів України. Почуття провини виявилося найбільш чутливим до оцінки міжетнічних відносин. Залежно від контексту оцінювання воно може спонукати або до звинувачення власної етнічної спільноти, або до звинувачень на адресу інших етнічних груп, або до уникання прямих звинувачень та вибору нейтральних оцінок.

Вік як диференціально-психологічний чинник аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості

Inesa Hulias — 2021-03-19

На підставі результатів проведеного емпіричного дослідження, зокрема за даними однофакторного дисперсійного аналізу, встановлено відмінності детермінант аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості за критерієм віку. Виявлено, що респонденти періоду пізньої дорослості краще оцінюють свій психологічний вік на противагу своїм молодшим колегам – представникам періодів ранньої і середньої дорослості, їх також вирізняє кращий показник суб’єктивної реалізованості життя, вони оптимістичніші, прагнуть до пізнання нового, мають вищий рівень самооцінки щодо загальної і соціальної самоефективності, краще вибудовують стратегію власного життя. Розкрито закономірність: від періоду середньої до періоду пізньої дорослості особливої значущості набувають інструментально-суб’єктні здатності в аксіопсихологічному проєктуванні життєвих досягнень особистості.

Перша психологічна допомога: досвід міжнародних організацій

Yaryna Kaplunenko — 2021-03-19

У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров’я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

Теоретичний аналіз можливостей залучення тварин до соціально-психологічного супроводу людей похилого віку в умовах пансіонату

Ian Petinov — 2021-03-19

У статті розглянуто теоретичні засади залучення тварин до соціально-психологічного супроводу людей похилого віку в закладах інтернатного типу. Проаналізовано основні теорії, які пояснюють вплив методу людино-тваринної взаємодії на емоційний стан людей, та можливість залучати тварин до різних форм соціально-психологічної роботи. Опрацьовано останні дослідження щодо залучення тварин до навчальної та терапевтичної роботи з особами похилого віку в закладах інтернатного типу. Зроблено висновок, що серед проаналізованих теорій, які пояснюють вплив людино-тваринної взаємодії на емоційний стан людей, найбільш обґрунтованою є фізіологічна теорія, згідно з якою мозок людини під час такої взаємодії виділяє низку нейромедіаторів, які породжують приємні емоційні переживання.

Взаємозв’язок рівня резилієнс з професійним успіхом фахівців HR

Maria Sihova — 2021-03-19

У статті подано результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку рівня резилієнс та професійної успішності фахівців HR. Дослідження проведено за допомогою методики «Connor-Davidson Resilience Scale» (CD-RISC), опитувальника «SACS» (С. Хобфолл) та методики «Scale of Protective Factors». Досліджено взаємозв’язок рівня резилієнс та професійної успішності фахівців HR, захисні фактори, що сприяють підвищенню рівня резилієнс, визначено провідні моделі копінгової поведінки спеціалістів, індекс конструктивності «грейдових» груп.

Феномен резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і дискурсу

Vira Chernobrovkina — 2021-03-19

У статті здійснено огляд історії вивчення і сучасних підходів до феномену резилієнс, представлених у публікаціях. Особливу увагу приділено визначенню резилієнс різними дослідниками та аналізу дискусійних питань у розумінні цього феномену та його визначення. Більш докладно подано аналіз поглядів авторів, які тлумачать резилієнс у контексті соціоекологічного підходу і розглядають її як дискурс-залежне явище, що відкриває можливості для досліджень цього феномену в контексті різних культур і різних ризиків.